День Героїв Небесної Сотні

…і мовчки сотня непокорених героїв
відходила у чисті небеса,
і погляди знесилених мільйонів
дивились вслід братам, батькам, синам;
у темне небо по руках в відкритих трунах
до світу кращого крізь сльози матерів,
не буде прощення убивцям й нам не буде,
коли непомщеними лишаться всі ті, хто так любив,
хто не дістався правди, оступившись на півкроці,
хто згас за нас, недотягнувши до весни,
тримає курс у небеса славетна сотня,
землі своєї упокоєні сини.
горять серця, палають вільні душі,
зійшла зоря, гряде нове життя,
герої не вмирають, кличуть нас на барикади,
і хай прийме тіла їх мерзла ще земля,
витає дух нескореної волі,
гримлять щити, молитви і пісні,
рядами рівними між нас ідуть герої,
усі, хто голову поклав в ці темні дні.

Автор невідомий

"Одвічний біль- Афганістан"

     Урок пам'яті під такою назвою зібрав у актовому залі школи майже сотню юнаків та дівчат, які прийшли  на зустріч із учасниками бойових дій в Афганістані, воїнами-інтернаціоналістами: Процковим В.В., Левицьким Ю.Ф., Добровольським В.В., Лебедем А.А., Сидоруком М.Й.

       Чіткі удари метронома і запалена свічка під час хвилини мовчання розтривожили душу і пам'ять. Чому гинули, пропадали безвісти сини і дочки України там, у далекому Афганістані майже 10 років? Чому сльози матерів падали на цинкові труни дітей? Хто відповість за це горе? І чому історія повторюється знову?

         Над цими болючими  питаннями міркували ведучі уроку - десятикласники, згадували минуле і міркували над сьогоденням очевидці. Звучали спогади, поезії, пісні, вистраждані в Афгані і про Афган, проходячи крізь юні серця, нагадуючи, що найстрашніше і найбезглуздіше у світі – це війна.

 Гілля калин похилилося...

Мама, не тим ми молилися!..

Скільки іще забере вона

Твоїх дітей не твоя війна?..

     Ця пісня однаково може бути присвячена і Афганській війні, і сьогоднішній війні під назвою АТО. Гинули і гинуть чиїсь діти на непотрібних війнах. Молимося за тих, кого вже немає, молимося за тих, хто з нами, молимося за тих, хто зараз у пеклі війни, молимося за мир.

      Усім бажаємо здоров’я, щастя, миру, душевного спокою, злагоди, добробуту  у великому домі,  який зветься – Україною.

                                                                                                                          

Дорогі мої учні!

   Обмежувальні заходи закінчуються, надіюсь, що всі ви  живі-здорові та прагнете продовжити навчання)))   
   Щоб початок не став для вас шоком, нагадую та РЕКОМЕНДУЮ повторити домашні завдання! Для цього потрібно зайти на сторінку із назвою свого класу, та дотримуватись інструкцій...

Учитель року - 2016

          Мені неймовірно пощастило  стати учасником професійного конкурсу вчителів математики 2016 року. Саме так, пощастило! Бо спілкування з освіченими, культурними людьми, які люблять свою професію, дітей, та й взагалі, життя в усіх його проявах - хіба це не є великою удачею?

       

Звичайно, було й хвилювання, шалений темп роботи, втома, бо на те він і  конкурс, щоб ти зміг виявити усі свої наявні та приховані таланти, відкрити "друге дихання" у спробі перевершити самого себе. Але усі переживання тьмяніють на фоні позитивних емоцій, гордості за себе і своїх колег, впевненості у тому, що  у наших дітей все буде добре, поки поряд із ними є такі вчителі...

       Дякую усім учасникам, організаторам та журі  конкурсу за взаємоповагу, підтримку, доброту і толерантність. Бажаю міцного здоров'я, успіхів і здійснення усіх мрій)))